Ключові нормативно-правові акти та стандарти, які регулюють функціонування, викладання та вживання української мови та літератури.
Базові закони та постанови
Основні нормативно-правові акти, що регулюють статус української мови, правопис та мовну політику держави.
Базові закони та постанови
Основні нормативно-правові акти, що регулюють статус української мови, правопис та мовну політику держави.
Закон України «Про освіту»
— базовий нормативно-правовий акт, який визначає основні принципи функціонування системи освіти в Україні, права та обов’язки учасників освітнього процесу, структуру освіти, засади державної політики у сфері освіти та гарантії доступу до якісного навчання.
Закон України «Про повну загальну середню освіту»
— законодавчий акт, який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи повної загальної середньої освіти, регулює структуру шкільної освіти, права та обов’язки учасників освітнього процесу, а також особливості організації навчання в закладах освіти України.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
— головний документ, що визначає статус української мови як єдиної державної та регламентує її застосування у всіх сферах суспільного життя.
Стандарт державної мови «Український правопис»
Після ухвалення 27 березня 2026 р. урядом Постанови №398 «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Кабінету міністрів України №437 «Питання українського правопису» від 22 травня 2019 р., 28 березня ц. р. набрав чинності стандарт державної мови «Український правопис», затверджений рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 1 березня 2026 року №47.
Постанова Кабміну «Питання українського правопису» № 437
— документ, яким було затверджено редакцію Українського правопису для використання в діловодстві, освіті та медіа (Втрата чинності від 28.03.2026).
Освітні державні стандарти
Державні стандарти базової та профільної середньої освіти, ключові компетентності та освітні галузі НУШ.
Освітні державні стандарти
Державні стандарти базової та профільної середньої освіти, ключові компетентності та освітні галузі НУШ.
Державний стандарт базової середньої освіти — визначає вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів з освітньої галузі «Мови і літератури» (українська мова, українська література, інтегровані курси).
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання. Документ було затверджено 30 вересня 2020 року. Державний стандарт базової середньої освіти оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів.
Перелік ключових компетентностей та наскрізних умінь, закладений в Державний стандарт, базується на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя». Завдяки підтримці Європейського фонду освіти, за безпосередньої участі провідних європейських експертів, ці рекомендації та пов'язані з ними європейські документи (так звані “Рамки компетентностей”) ретельно опрацьовувала команда авторів документа.
До розробки Державного стандарту були залучені міжнародні експерти з проєктів «Нова українська школа – 2» (Польща), «Демократична школа» Європейського Центру імені Вергеланда (Норвегія), «Фінська підтримка реформи української школи» (Фінляндія).
Освітні галузі
У Державному стандарті немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції.
Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання учнів у 9-ти галузях освіти:
- мовно-літературній,
- математичній,
- природничій,
- технологічній,
- інформатичній,
- соціальній і здоров’язбережувальній,
- громадянській та історичній,
- мистецькій,
- фізичній культурі.
Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.
Ключові компетентності
У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.
Перелік основних компетентностей виглядає так:
- вільне володіння державною мовою,
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,
- математична компетентність,
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
- інноваційність,
- екологічна компетентність,
- інформаційно-комунікаційна компетентність,
- навчання впродовж життя,
- громадянські та соціальні компетентності,
- культурна компетентність,
- підприємливість і фінансова грамотність.
Наскрізні вміння
Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є спільними для всіх компетентностей.
Перелік наскрізних умінь:
- читати з розумінням,
- висловлювати власну думку усно і письмово,
- критично та системно мислити,
- діяти творчо,
- виявляти ініціативність,
- здатність логічно обґрунтувати позицію,
- конструктивно керувати емоціями,
- оцінювати ризики,
- приймати рішення,
- розв’язувати проблеми.
Базовий навчальний план
Державний стандарт містить 7 варіантів базових навчальних планів, відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.
З-поміж них – базові навчальні плани закладів загальної середньої освіти, класів (груп), спеціальних закладів та спеціальних класів (груп):
- з українською мовою навчання,
- з навчанням мовою корінного народу або національної меншини,
- з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини.
Також частиною стандарту є базові навчальні плани для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.
Базовий навчальний план описує загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями: рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.
Державний стандарт профільної середньої освіти — визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти та умови формування індивідуальної освітньої траєкторії в 10–12 класах.
Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Стандарт будуть застосовувати в академічних ліцеях (10–12 класи), закладах професійної (професійно-технічної), а також фахової передвищої та спеціалізованої освіти (щодо здобуття повної загальної середньої освіти).
Цей стандарт передбачає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію: навчатися за академічним або професійним спрямуванням. Учні шкіл та студенти ЗП(Т)О і ФПО зможуть обирати профіль навчання, який пропонуватиме навчальні предмети / інтегровані курси для поглибленого чи професійно орієнтованого вивчення, а також предмети / інтегровані курси поза профілем.
Навчатися за новим стандартом учнівство й студентство почнуть з 1 вересня 2027 року (перша паралель / перший потік Нової української школи). До цього часу відбуватиметься підготовка до реформи: затвердження типової освітньої програми й модельних навчальних програм різних інтегрованих курсів і навчальних предметів, пілотування, зміна мережі закладів освіти, зокрема створення ліцеїв тощо. Уже з 2025 року розпочнеться пілотування стандарту.
Що впровадить стандарт
- Вибір профілю навчання, як-от: математичний, STEM, IT, мовно-літературний тощо.
- Години для вивчення навчальних предметів / інтегрованих курсів за вибором. Кількість цих годин зростає з кожним роком навчання.
- Інтегровані курси / навчальні предмети за обраним профілем: 10 клас — 280, 11 клас — 315, 12 клас — 420.
- Інтегровані курси / навчальні предмети поза обраним профілем: 10 клас — 140, 11 клас — 315, 12 клас — 420.
- Обовʼязкові для всіх інтегровані курси / навчальні предмети: 10 клас — 840, 11 клас — 630, 12 клас — 420.
Кількість годин на обов’язкові навчальні предмети й інтегровані курси найбільша в 10 класі. Цей рік є адаптаційним. Його мета — визначитися з обраним профілем, можливо, по-новому поглянути на різні предмети. Отже, після 10 класу учні академічних ліцеїв, якщо потрібно, зможуть змінити профіль навчання без будь-яких освітніх втрат, повʼязаних із заглибленням у певний профіль. Адже відмінність між профілями в цей адаптаційний рік буде мінімальною.
Кількість годин для обовʼязкових навчальних предметів та інтегрованих курсів за обраним профілем пропорційно зростає від 10 до 12 року навчання. Якщо буде потреба, заклад освіти може підсилити цими годинами предмети або курси, обовʼязкові для всіх профілів.
Години на вибіркові курси або предмети охоплюють як профільні, так і позапрофільні предмети й курси. Це допоможе закладам освіти вповні реалізувати свою академічну свободу, а здобувачам освіти — розвиватися багатогранно.
Розгляньмо приклад: Ілля вчиться на мовно-літературному профілі в академічному ліцеї та зрадів можливості обрати поглиблені курси. Водночас він дуже різностороння особистість, тому йому цікаві й деякі математичні та природничі курси. Години для вибору поза профілем дали змогу реалізувати бажання.
Щосеместру хлопець матиме по 4 курси / предмети в межах профілю. Це різноманітні мовно-літературні курси, такі як есеїстика, література певних періодів, ділова англійська мова тощо. Також щосеместру в Іллі буде по 4 курси / предмети поза профілем. Він зможе обрати природничі дисципліни, вивчати мистецтво чи спецкурси ІТ — залежно від того, які додаткові предмети й курси пропонуватиме заклад освіти.
Години для предметів і курсів за вибором можна перерозподілити на обовʼязкові навчальні предмети або курси за обраним профілем, але НЕ можна додати до загальнообовʼязкових курсів чи предметів. Саме така динаміка дасть змогу кожному й кожній вивчати саме те, що передбачено його / її індивідуальною освітньою траєкторією.
У тексті стандарту використано термін «клас / група» з огляду на те, що класно-урочна система — одна з можливих форм організації освітнього процесу. Отже, стандарт дає змогу формувати змінні групи для вивчення окремих освітніх компонентів (навчальних предметів, інтегрованих курсів, модулів тощо).
Вимоги до результатів навчання сформовано на завершення 12 року навчання. Зафіксовано основні та поглиблені орієнтири для оцінювання. Основних мають досягти всі здобувачі освіти, а поглиблених — ті, для кого відповідна галузь чи кілька галузей є профілеутворювальними.
У базовому навчальному плані розподіл годин подано для закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та спеціалізованої освіти. Варіанти розподілу годин залежать від того, за яким спрямуванням (академічним чи професійним) заклад освіти реалізовуватиме цей Державний стандарт.
Окремі варіанти базового навчального плану запропоновано для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини.
Для закладів фахової передвищої освіти й закладів спеціалізованої освіти розподіл навчального навантаження (для класів / груп академічного спрямування) наведено в кредитах ЄКТС.
Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти
Оцінювання та іспити
Критерії оцінювання, нормативні документи НМТ / ЗНО та офіційні програми з української мови і літератури.
Оцінювання та іспити
Критерії оцінювання, нормативні документи НМТ / ЗНО та офіційні програми з української мови і літератури.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів — методичні рекомендації МОН щодо того, як саме оцінювати знання з мови та літератури (усні відповіді, письмові роботи, зошити).
Мови і літератури: критерії оцінювання. 5–9 класи НУШ
Галузеві критерії містять вимоги до оцінювання результатів навчання з української мови, літератури, зарубіжної літератури, мов і літератур національних меншин учнів 5–9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898.
Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання здобувачів освіти затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02.08.2024 року
Усі критерії оцінювання мають чотири рівні. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові.
При цьому один рівень передбачає 3 бали, які в сумі дають 12 балів:
- початковий (1–3 бали),
- середній (4–6 балів),
- достатній (7–9 балів),
- високий (10–12 балів).
Також критерії містять 4 групи результатів з описом кожного бала шкали оцінювання.
Рекомендації з оцінювання Загальні критерії оцінювання Критерії оцінювання мовно-літературної галузі (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин)
Програми ЗНО / НМТ - нормативні документи Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), які визначають порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання та національного мультипредметного тесту, вимоги до рівня знань учасників і процедури вступних випробувань.
Національний мультипредметний тест (НМТ)
НМТ – комп’ютерний онлайн-тест, що складатиметься з трьох блоків:
- українська мова,
- математика,
- історія України.
Тест міститиме по 20 завдань з кожного блоку, виконати які потрібно за 120 хвилин.
Програма ЗНО з української мови і літератури 2026 року
Програма зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти з української мови і літератури, що є конкурсним предметом при вступі до закладів вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти.
На підставі затвердженої програми укладаються тестові завдання для проведення національного мультипредметного тесту.
Чинна програма зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури містить такі розділи:
Українська мова
- Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.
- Лексикологія. Фразеологія.
- Будова слова. Словотвір.
- Морфологія.
- Синтаксис.
- Стилістика.
- Розвиток мовлення.
Українська література
- Усна народна творчість.
- Давня українська література.
- Література кінця XVIII початку XX ст.
- Література XX ст.
- Сучасний літературний процес (кінець ХХ-початок XXI ст.).
Також до програми включено перелік слів із нормативним наголосом
Програма ЗНО з української мови і літератури 2026 року
Методичні рекомендації
Актуальні рекомендації МОН щодо викладання української мови та літератури у 2025/2026 навчальному році.
Методичні рекомендації
Актуальні рекомендації МОН щодо викладання української мови та літератури у 2025/2026 навчальному році.
Загальні методичні рекомендації для вчителів на 2025/2026 рік
Мови і літератури. Методичні рекомендації для вчителів на 2025/2026 рік
Модельні навчальні програми НУШ
Офіційні модельні програми з української мови та літератури для 5–9 класів Нової української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року).
Модельні навчальні програми НУШ
Офіційні модельні програми з української мови та літератури для 5–9 класів Нової української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року).